Хоча двох однакових печер не існує, усі найбільші печери світу утворювалися одним і тим же способом аналогічно. У вапняку (або подібних породах) кислими водами вимиваються отвори. Так виникають печери, які називають ще сольовими печерами.
Деякі великі печери почали утворюватися ще 60 000 000 років тому. Йшли дощі, розливалися річки, і монолітні гори повільно підминалися водою.
Гірська порода, в якій виникають печери, називається вапняком. Це — м'яка порода, вона може розчинятися навіть слабкою кис- /ютою. Кислота, що руйнує вапняк, потрапляє разом з дощовою іюдою. Краплі дощу вбирають вуглекислий газ із повітря та ґрунту. Саме цей вуглекислий газ перетворює воду на вуглекислоту.
Такі кислотні дощі мільйони років тому руйнували вапняки. Вони постійно йшли на гори, і поступово у гірських породах почали ниникати тріщини. А дощі все продовжували йти. Вода струменіла, збільшуючи тріщини. Вона знаходила все нові й нові щілини у моноліті. Тріщини розширювалися до тунелів. Тунелі перехрещувалися, виникали ніші. За мільйони років печери набули свого сучасного вигляду. А вода продовжувала робити печери все більшими й більшими. печери — це не єдиний вид печер. Є, наприклад, ще морські печери, які виникли під впливом хвиль, що
набігали на кам'яні скелі вздовж узбережжя. Із року в рік хвилі, а також
гравій і дрібні піщинки руйнували скелі.
Найбільша у світі печера — Саравак — знаходиться на індонезійському острові
Калімантан. Вона має висоту 70 м, довжину 700 м і середню ширину 300 м. У ній
можна розташувати в ряд 8 реактивних літаків, але при цьому ш,е й залишиться
місце збоку. Відкрили цю печеру в 1984 році.
Печерна система Резо-Жан-Бернар у французькому
департаменті Верхня Савойя довго тримала світовий рекорд за глибиною — 1602 м.
У 1998 році польські спелеологи в Австрійських Альпах (поблизу Зальцбурга) на
дні печери Лампрехтсофен виявили колодязь глибиною 1632 м.
У січні 2001 року українські спелеологи виявили
на західному Кавказі в Грузії печеру, яку назвали Воронячою, — дно її
знаходиться на глибині 1710 м від поверхні.
У Кентуккі (США) знаходиться найбільша у світі система природних тунелів
— Мамонтові печери. Довжина розвіданих тунелів і камер Мамонтових печер
перевищує 555 км.
Цей лабіринт за останні 30 млн років проробили води річки Грін-Рівер, яка
проклала собі шлях через шари пісковику й вапняку. Завдяки наявності в ній
кислоти вода роз'їдала вапняк. Приблизно мільйон років тому ущелина річки заглибилась і
висушила більшість підземних порожнин. Печери не руйнуються, оскільки їхні
стіни й склепіння складені з міцного пісковику.
