Що таке атмосфера Землі?

    Коли ми читаємо про освоєння людиною Місяця та планет, ми часто стикаємося з питаннями, пов'язаними з атмосферою. Чи є ат­мосфера й на інших планетах?

Наскільки відомо вченим, жодна планета Сонячної системи не має атмосфери, схожої на нашу. Що таке атмосфера? Ми можемо уявити її у вигляді океану повітря, що оточує Землю і досягає у ви­соту декількох сотень кілометрів.

Океан повітря має однаковий же склад по всій Землі. В основ­ному, він складається з певних газів, які завжди залишаються в од­наковій пропорції. Близько 78% складає нітроген, 21% — кисень, а 1% складають гази, які називаються рідкими: аргон, неон, гелій, криптон і ксенон.

    Повітря, що огортає Землю, має однаковий хімічний склад до висоти 30 км, хоча ця цифра може доходити й до 70 км. Коли ви до­сягаєте верхнього шару атмосфери, то опиняєтесь у верхній точці того, що називається тропосферою. Це найближчий до поверхні Землі шар.

   На висоті від 30 до 50 км від поверхні Землі знаходиться шар гарячого повітря з температурою близько 42° С. Причиною нагрівання цього шару є поглинання тепла сонячних променів присутнім тут озо­ном. Озон — це особлива форма оксигену, де молекула складаєть­ся з трьох атомів оксигену замість звичайних двох. Гарячий озоновий шар захищає нас від найбільш активних сонячних променів — ультра­фіолетових. Без нього ми не витримали б сонячного світла.

Ще вище знаходиться шар, або декілька шарів, які називають­ся іоносферою, яка знаходиться на висоті від 70 до 500 км над Зем­лею. Іоносфера складається з частинок, наелектризованих Сонцем.

   Молекули повітря знаходяться в постійному русі. Атмосфера може утримуватися лише в тому випадку, коли молекули весь час сти­каються одна з одною і не можуть вилетіти. Але чим вище, тим по­вітря стає все більш розрідженим. Дуже малоймовірно, що молекула знизу відскочить назад після зіткнення з молекулою зверху. Тому мо­лекули виходять у відкритий простір, і атмосфера розріджується по­вністю. існує зона, яка називається екзосфера, де відірвані молекули рухаються майже вільно, і ця зона починається на висоті 640 км і сягає до 2400 км.

    Чи можливо зважити кілограм повітря? Про того, хто поставив би таке запитання, подумали б, що він дивак або жартівник. Однак відомий учений Галілео Галілей ще більше 300 років тому зважив повітря. Для цього він узяв мідну кулю з отвором і поставив її на терези. Потім відкачав з кулі повітря, заткнув отвір і знову поклав на терези. Шалька терезів з мідною кулею одразу ж піднялася, а шаль­ка з гирьками — опустилася. Це означало, що повітря щось важило. Пізніше вирахували, що в пляшці кефіру вміщається більш ніж півгра- ма повітря. Було підраховано, що повітря давить на кожну людину з силою більше 15 тонн. Це вага трьох вантажівок! Чому ж ми не відчуваємо цієї ваги? Тому, що в організмі людини також є повітря, яке давить з такою ж силою зсередини. Тиск повітря ззовні та зсе­редини однаковий. Тому ми нічого й не відчуваємо.