Як виникли річки?

     На Землі існує безліч річок. Маленькі річечки та струмки, злива­ючись, утворюють більші. Ті несуть свої води у моря та океани. Інші — як, наприклад, Волга — впадають у внутрішні моря й озера. А деякі, що протікають посушливими регіонами, стають все меншими й меншими, поки зовсім не зникають, випаровуючись або зникають у сухому ґрунті.

     Самі річки отримують воду за рахунок опадів, а також від та­нучих на вершинах гір снігів і льодовиків, з джерел або гірських озер.

     У великих рік є багато приток, тобто менш глибоких річок, що впадають у них. Навіть такі американські річки-гіганти, як Огайо та Міссурі, насправді є лише притоками більш повноводної Міссісіпі. Кожна з них, у свою чергу, живиться більш дрібними притоками, тому величезна річкова система Міссісіпі складається з тисяч рік, річе­чок та струмків.

Ділянка суходолу, води якої живлять ту чи іншу систему, на­зивається басейном річки. Найбільшим є басейн південно-амери­канської річки Амазонки, площа якого складає 7050 000 км Найдовша річка у світі — Ніл, його довжина — 6670 км.

     Річки не лише зрошують ґрунт, але й руйнують його, рік за роком вимиваючи та відносячи його в океан. Цей процес проходить повільно, однак за тисячі років його результати виявляються досить значними. Наочним прикладом руйнівної дії ріки, від якої стражда­ють навіть скелі, є Великий Каньйон, утворений американською річкою Колорадо.