Як утворилися океани?

    В історії Землі існує ще багато нерозгаданих таємниць і зага­док. Однією з них є питання про те, як виникли океани.
   Справді, ми навіть не знаємо точно, коли це відбулося. Однак безсумнівним є той факт, що у найбільш ранній період розвитку Землі їх не існувало. Можливо, спочатку океан являв собою величезні хмари пари, що перетворювалася на воду в міру охолодження поверхні Землі. За оцінками вчених, зроблених на основі відомостей про кількість мінеральних солей у океані, це сталося від 500 000 000 до 1 000 000 000 років тому.
Сучасні теорії стверджують, що колись майже вся поверхня планети була морем. Деякі райони Землі по декілька разів опиняли­ся під хвилями морів. Однак точно невідомо, була та чи інша ділянка дна світового океану суходолом і навпаки.
    Існує безліч підтверджень того, що в той чи інший період різні ділянки суходолу були вкриті неглибокими морями. Велика частина вапняку, піщанику та глиняних шарів, знайдених на суші, є осадочними породами — відкладеннями мінеральних солей на морському дні протягом мільйонів років. Звичайна крейда становить собою спресо­ване скупчення мушель крихітних істот, що колись жили в морях.
    Сьогодні хвилі світового океану покривають майже три чверті поверхні Землі. Хоча існує ще багато регіонів, де люди не дослідили океанське дно, але ми приблизно знаємо, який воно має вигляд. Воно не таке різноманітне, як поверхня материків, але й на ньому є гірські хребти, рівнини та глибокі западини.
   Океани багато в чому залишаються для нас загадкою. Ми навіть не знаємо віку океанів.
      Щоб краще вивчити океани, вчені досліджують океанське дно. До глибини 3600 м дно океанів вкрите м'якими муловими відкладен­нями. Вони складаються з вапнякових скелетів крихітних морських тварин. На глибинах понад б км дно вкрите дрібним червонуватим му­лом, який називають «червона глина». До його складу входять час­тинки скелетів тварин, залишки дрібних рослин та вулканічна зола.
      У наш час глибину океанів вимірюють, направляючи вглиб зву­кові хвилі та отримуючи відбитий сигнал. Для цього вимірюють час, за який звукова хвиля досягає дна та після відбивання повертається, а отриману величину ділять навпіл.
Спираючись на ці виміри, ми досить добре уявляємо собі як се­редню глибину різних океанів, так і їхні найглибші точки.
    Найглибший — Тихий океан, його середня глибина — 4 281 м. За ним іде Індійський океан з середньою глибиною З 963 м. Потім Ат­лантичний океан з середньою глибиною З 926 м. Для порівняння: середня глибина Балтійського моря — всього 55 м!
    На сьогоднішній день відоме найглибше місце Світового океа­ну. Воно знаходиться у Тихому океані в районі острова Гуам та має гли­бину 10 790 м. Інше найглибше місце знаходиться в Атлантичному океані — тут глибина досягає 9 219 м. А ось Гудзонова протока, яка за площею перевищує деякі моря, має середню глибину лише 183 м.