Спостерігаючи зірки, ви,
мабуть, помічали, що вони утворюють знайомі нам букви, трикутники, квадрати. З
давніх-давен у різних частинах світу люди давали назви таким групам зірок. У
перекладі з латини «сузір'я» означає «група зірок».
Сучасні назви сузір'їв прийшли
до нас від стародавніх римлян, а до них — зі Стародавньої Греції. Частину
відомостей про зірки стародавні греки запозичили в жителів Вавилону.
У Вавилоні групам зірок давали
назви тварин, імена королів, королев, героїв міфів. Пізніше стародавні греки
замінили більшість назв, даних у Вавилоні, на свої, використовуючи імена своїх
героїв — Геркулеса, Оріона, Персея. Стародавній Рим уніс свої зміни. Нині ми
використовуємо старі найменування, але не завжди можемо уявити ті образи, які
стоять за назвами. Наприклад, сузір'я Орла, Малої та Великої Ведмедиці, сузір'я
Терезів не дуже відповідають своїм іменам.
Приблизно в 150 році нашої ери
астроном Птолемей відзначив 48 сузір'їв, відомих йому. Цей список не містив
усіх сузір'їв зоряногонеба, в ньому було багато
пропусків.
Межі сузір'їв та окремі зірки
здавна наносилися на небесні карти. Сузір'я на цих картах — ніби різні країни,
а крапки-зірки — їхні столиці та інші населені пункти, І використовуються
небесні карти з тією ж метою, ш,о й звичайні земні: за ними легко орієнтуватися
серед зірок. Більшість назв для сузіріїв придумали стародавні греки, а нові
назви з'явилися в епоху Великих географічних відкриттів, коли Південну півкулю
неба було поділено на сузір'я. Славнозвісний Південний Хрест нанесли на зоряні
карти сучасники Магеллана, Європейські вчені — учасники далеких мандрів у
тропічні країни, виділяючи сузір'я, майже не ви- користували для їхніх назв
імена міфологічних персонажів, їхня думка працювала зовсім в іншому напрямку.
Так на південному небі з'явилися спочатку сузір'я Летюча Риба, Павич, Тукан,
Хамелеон, Райський Птах, Індієць, а потім до них додалися Годинник, Компас,
Циркуль, Мікроскоп.
У 1919 році виш,ий
законодавчий орган — Міжнародна астрономічна спілка — упорядкував карти
зоряного неба. Розглянувши всі будь-коли існуючі пропозиції, він вилучив із
кількості сузір'їв цілком випадкові та невдалі, раз і назавжди затвердивши
список із 88 сузір'їв. І тепер ми маємо цілковитий порядок на карті зоряного
неба.
Сучасні астрономи називають
сузір'ями не групи зірок, а ділянки неба: тому тепер проблема визначення
сузір'я зводиться до визначення його меж.